Словом присів на життя краю. Зором минулого все бачить. Не зупиняється, співає Вірно про рідне і боляче.
Іде рядками. Тихо плаче. Як було і як є, він знає. Тепер про майбуття колаче До сердець, які завмирають.
Хоч відшуміло життя гаєм, Далеко вже роки юначі, В яких майбутність була раєм. Вірою до них повертає. Стають перед ним думки зрячі. Вони йому весь час гарячі. 01.08.2016р.
...птаха, в якої свої крила, літати буде до кінця... Літати хочеться і нині. Думками здобувати ЦІЛЬ. Служити рідній Батьківщині і не жаліти їй зусиль. Летімо, Пані Катерино у СВОЄ РІДНЕ в день і ніч. Того жде від нас Україна. Хай чує наш любові клич... Дуже дякую Вам за ПРИЯЗНЕ СЛОВО зрозуміння. БУДЬМО! З повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
