Словом присів на життя краю. Зором минулого все бачить. Не зупиняється, співає Вірно про рідне і боляче.
Іде рядками. Тихо плаче. Як було і як є, він знає. Тепер про майбуття колаче До сердець, які завмирають.
Хоч відшуміло життя гаєм, Далеко вже роки юначі, В яких майбутність була раєм. Вірою до них повертає. Стають перед ним думки зрячі. Вони йому весь час гарячі. 01.08.2016р.
...птаха, в якої свої крила, літати буде до кінця... Літати хочеться і нині. Думками здобувати ЦІЛЬ. Служити рідній Батьківщині і не жаліти їй зусиль. Летімо, Пані Катерино у СВОЄ РІДНЕ в день і ніч. Того жде від нас Україна. Хай чує наш любові клич... Дуже дякую Вам за ПРИЯЗНЕ СЛОВО зрозуміння. БУДЬМО! З повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.