Осінь субота вечір час Літургія за завтра й вчора Тиха молитва кличе нас В любовне і надійне море Іде неділя відпочинь Що буде снитися не знаєш Вічність в ній стільки поколінь Ні ти того не уявляєш Перед тобою світлий день Сонячний буде чи похмурий Малесенький чи велетень Освітить чи одурить Тобі все байдуже бо ти Гріхів наївся вчора Попив чаркою гіркоти Та сон тебе не морить Очі закриті ти не спиш Твоє душевне хворе Не молишся хоча терпиш Сам з собою ся бореш 24.09.2016р.
Маєте рацію. Кожну людину обсідають думки, які часом приводять до гріха, і з якими треба боротися щомиті, де б ти не був дома, на роботі чи на літургії.
Ну що ж, Пані Катерино. Думки блискавкою линуть у край Рідний, в НАШУ Україну і незбагнене приймають, і небачене читають, і міркують чи теж люди, що в церквах п"ястучать груди розуміють НАШЕ НИНІ у славетній Україні? Більшість з них мовчати буде. Бо такі то НАШІ ЛЮДИ. Вони з Вітром, а не з Богом підуть у дальшу дорогу... З пошаною до Вас Василь Шляхтич з Польщі
Пане Петре, я, буває, інтерпункцію оминаю. Думаю, той хто читає, як слова зєднати, знає. Мені ще багато вчитись... До Вас я не дорівнаюсь. В чужині, де прийшлось жити весь час вчуся і довчаю. Роки мої скоро линуть. Сімдесятка вже за мною. Там, далеко УКРАЇНА... В чужині я сиротою... Дуже дякую Вам за слово. З повагою Василь Шляхтич з ЧУЖИНИ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")