Романтик! Читаю так, ніби бачу цей зорепад, і чую, про що говорять тет-а-тет...... Відмінно, Олексію! Я б лише щось спробувала зробити з "Сузір’я покинув , щоб в дальній дорозі, згорівшим до тла все ж летіти з небес." А саме із сломов, що виділила червоним....
Приємно повернутися на сайт після невеликої перерви - і одразу потрапити під такий зорепад! Тому "5" за вірш. Щасливі ті закохані що "мріють під зоряний град" (справді закохані, бо у мене, наприклад, від слова "град" одразу з'являється бажання заховатися ще й віконниці закрити, а вони, бач, мріють...) А вино, Олексію, справді, чим витриманіше, тим вишуканіше. Це олія гіркне. Та, гадаю, Вашим віршам це не загрожує.
Зорі у вірші, ніби мрії, які світять, дають надію, до них хочеться дотягнутися..."Так близько це небо, немов на долоні"... Так просто: іди, збирай зірки-мрії... Та ні! Не дотягнутися.... То ж помріємо?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
(приклад сформованого поета, яких мало)
