Там, де світло колише згадку,
наче тінь на стіні кімнати,
де ще дровами пахне хата,
де ще радості так багато,
де смаколики всі медові,
де ще двері скрипучо-рідні,
де бабуся у кожнім слові,
і де слово, як пічка, гріє,
де полину бояться тіні,
де мелісою пахне вечір,
вийде пам’ять в холодні сіни
і накине жупан на плечі.
Так закортіло до батьківської хати...Яке там все ріднесеньке.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
