А хіба ви по життю не любите тих, хто вас хвалить? Річ не в тім. І любити треба і прощати. І пояснювати треба і злодіїв у тюрми саджати, як бараболі. Тих, що крадуть і кров п"ють і зраджують і хвалять часом. І кричати і бити в дзвони. і ВІРИТИ. Бо ВІра - то як джерело, з якого треба напитися сили, любові й енергії. Й молити БОЖОГО БЛАГОСЛОВІННЯ, бо дано нам такі іспити, такий хрест, таку кару чи карму. Мусимо пройти і пережити. А оті всі гниленькі людці, про котрих пишете, все одно рано чи пізно за свої гріхи будуть покарані. Як не вони, то їх діти чи онуки. Не проходить все просто так. Усього найкращого!
Я не буду писати тут великі проповіді, тому стараюсь коротко висловлювати духовні питання.А суперечності як язик, який може служити, як для добра, так і для зла (Езоп). Можна писати і про цукор, який розчиняється в каві, але мені він байдужий.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
