Звуть мене Гиляка Павло Миколайович. Мешкаю в Чернігові. 32 роки. За фахом - вчитель української мови та літератури.
Я вийшов на шлях.- Я більше не цвях , Забитий у тебе , Звабливая BABY , Я вільний, мов птах!
Чекає дорога, Чатує дорога Людей тисячі – Сліпих шукачів Дорожнього бога...
Холодні світанки. Кав”ярень сніданки. Романтика ночі – Принадні дівочі Цілунки - стисканки... ................................ Сховаюсь в житах, В безмежних житах... Я буду горіти, Я буду зоріти, Торуючи шлях В далеких зірках!
Кожен читач сприймає вірш по-своєму, усе залежить від настрою, віку, виховання та багато інших чинників. Перечитала усі три вірші і після прочитання кожного хотілося зупинитися і подумати, "переварити" вірш, зрозуміти його. Усі три вірші різні, у цьому є нотки ностальгії, радості, смутку. Здається, що повторення "Я", то мов утвердження сказаного, що рішення вже прийнято і немає вороття, а є лише віра у майбутнє (радісне і щасливе). Образність віршів говорить про те, що автор вправно володіє інструментами віршованого мовлення, бо риторичні фігури більше вживаються якраз у літературі, а не у живому спілкуванні. Риторичні оклики показують підкреслено-емоційний характер вірша і посилюють увагу читача: Я вільний, мов птах!... В далеких зірках!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
