Гріє весняно - літнє сонце. Турецьке море в хвилях спить. Тіло зігріте не терпить. Входить у життєве віконце.
Тим, які тут, співають хвилі Про вічності життєву суть. Душу, в незбагнене несуть, На віри і надії крилах...
Зором, в це море, входжу я. Думки змиває вода з сіллю. Від забуття холодить час. Родить тихе запитання: Чи тут подароване тілу, Розписане буде в життя? 10.05.2017р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️