А мудра жінка на землі

Я так втомилась бути сильною,

Я хочу ніжності й тепла.

Кохання трепетно-нестримного,

Немов пташині два крила.

Втекти я хочу від самотності

Кудись в далекії краї.

Де зрад немає і жорстокості,

В гаях щебечуть солов'ї.

Я так втомимилась бути сильною

І щастя бачити,лиш в сні...

І почувать себе билиною,

Яку колише сто вітрів.

І все ж, я буду, буду, сильною

Здолавши смутки і жалі.

Бо не беззахистна рослина я,

А мудра жінка на землі.