Я – біг віків.
Я – плин тисячоліть.
Я – диво грай.
Я – крик ! Я– звук ! Я – мова !
Я безпритульна єдність всіх причин,
Всіх починань згуртована основа.
Тут – повнота.
Я – інший.
Ще не звик,
До всіх звучань невимовного слова.
До усмішки – на тисячах облич.
До того, де ти – все, і де – нічого.
Ця мить минає.
І перестає….
Згортається у сутінки старого.
Але кортить вернутися туди,
Де щойно був і не здобув й малого.
23.02.18
|