СЕНТИМЕНТАЛЬНІСТЬ...
Липневий дощ, попри біду і лихо,
В калюжі кинув листя-якорі.
І так спокійно, так нестерпно тихо.
І так прекрасно в нашому дворі.
Сентиментальність неба сірі площі
Й будівель давню, давню сивину,
В сльозах небесних з радістю полоще,
Немов відлига - пролісок й весну.
Приємна хвиля на засмагу сонця,
На поріділу хлюпнула юрбу.
Й з'явилося в спітнілому віконці,
Від пальчика дитяче: "I love you".
А нижче: "Бог, тролейбусів рогатих,
Верни на мирні вулиць манівці ".
І падав дощ, а землю, мов плакати,
Розписували зривів олівці.
Додав: Лілія (15.07.2018)
| Автор: © ЛІЛІЯ
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1534 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя