На підвіконні квітка розцвіла. Коріння – в грунті , Тягнеться до сонця... Їй не забракне світла і тепла , Та що вона відчує тут – із-за віконця?! У тому полі , синьому , як льон , Її вже не чекають сестри-квіти. Теперішнє життя її – немов прокльон – Довіку вгору штучно зеленіти... .......................................................... Трапляється , що і поміж людей...
|