На підвіконні квітка розцвіла. Коріння – в грунті , Тягнеться до сонця... Їй не забракне світла і тепла , Та що вона відчує тут – із-за віконця?!
У тому полі , синьому , як льон , Її вже не чекають сестри-квіти. Теперішнє життя її – немов прокльон – Довіку вгору штучно зеленіти... .......................................................... Трапляється , що і поміж людей...
А мені здається, що у кожного своя доля і своє призначення. І щастя не залежить від того в якому місці (країні) живе мешкає... це внутрішнє відчуття. Вірш наштовхнув на роздуми, за це 5!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
