Пт, 22.11.2024, 19:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Росіцький Володимир [4]
Тарас Кривецький [11]
Никитюк Наталія [7]
Голоюх Вікторія [2]
Pushok [69]
Барвінська Тетяна [15]
Пелехата Ольга [10]
Світлий Василь [177]
Шляхтін Юрій [7]
Артюніна Анастасія [13]
Насипаний Віктор [388]
Гафтко Степан [23]
неАнгел [13]
Нестерова Мілена [8]
Лілія [200]
Гончар Іван [23]
В'ячеслав [6]
Семенко В'ячеслав [10]
Харитонова Олеся [1]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Тернопільщини категорії та розділи української поезії, українська проза Тарас Кривецький
 

Василь і Христина

     Василь і Христина
На світі є багато слів
І ними треба говорити.
Забудьте мрії із прекрасних снів
І вчіться разом з світом жити.
Одну історію з життя
Я хочу зараз розказати.
Герой у ній, немов дитя,
Хоч він не вмів і вміів кохати.
Це все було зовсім недавно,
Були ще підлітками ми.
Не тратив він свій час задарма,
З'їжджав із низу догори.
У вересні - початок року,
Здружились ми з ним назавжди.
Сміливість він додав моєму кроку
І не пройшло навіть доби,
Як він в дівчину закохався
І у вир яскравих мрій,
Немов у сон, у подорож подався,
Без зайвих рухів чи без зайвих дій.
Васильком цього хлопчину звуть,
Він добрий хлопець, чорт із неба.
Його по всіх усіх усюдах чуть,
Але він поможе, якщо треба.
Він коротко пострижений,
Голубі очі має.
Він ходить, долею принижений,
Через неї страждає.
А хто ж вона? Лише Христина,
Лише приходить вечором до нього в сні.
І по характеру вона не зла дівчина,
Але друзі спортили її.
Поступила Христя в наш ліцей,
Ми там рік уже провчились.
І Вася зразу ж, ще у перший день
Сказав, щоб ми на неї не дивились.
Раз у день її він бачив
І ховав свій погляд у своїй душі.
Якби прийшлось, усе б пробачив,
Лише не зраду, лише зраду ні.
Не знаю, може щось він і задумав,
Та чи не байдуже мені.
Та ні, лишить в біді старого друга,
Цього не зроблю, ні, ні, ні.
А час все йшов і не лікував
Хворобу ту невиліковну.
А, може, просто Вася поспішав,
Не час йому ще жить на повну.
Та ні, не спішив нікуди він,
Бо почуття тримав таємно.
Сказав про це лиш Славку і мені
І знати це було приємно.
І попри всі його бажання
В щасті жити і добрі
Приносив новий день лише страждання,
Та не сказав цього він вже мені.
А вона, ота Христина,
Опівночі десь сидить
Із хлопцем біля тину.
І що ж Василькові робить?
Нічого, лише сидіти,
Плакати в душі, кричати
І на це усе глядіти,
І її одну кохати.
Щож то є оте життя?
Воно приносить щастя, горе.
Привести нам його треба до пуття
І прекрасним стане все навколо.
Проживши рік у самоті,
Любить ще більше став її.
Забувши радість почуттів,
Він біль у серці затаїв.
Й було чого, вона красуня,
Стерпіть за неї усе можна.
У його мріях - їхня доня
Й красива в ній клітина кожна.
У глибині її очей
Побачив він оту іскринку,
Що приховала в собі вир ночей
Й відверту душу, як в дитинки.
Її кошачими очима
Вона себе любить навчила,
А потім все ущент розбила.
І справді так, в красі є сила.
Він ще живий, кохає досі.
Вона це знає і мовчить.
Він рану цю сльозами зросить
І рана ця його болить.
22:09:37;    26.10.2007 року

Додав: Tapac (29.10.2007) | Автор: © Кривецький Тарас
 
Розміщено на сторінці: Тарас Кривецький,

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3438 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 Юта • 00:45, 31.10.2007 [Лінк на твір]
ууу... Вірші -історійки нині не в ажурі..Поезія не повинна мати сюжету, в противному випадку вона стає відгонити банальною "битовухою". Та не переймайся, як на твій вік, то щось у тобі вже є. Працюй.
avatar
2 virchi • 23:24, 31.10.2007 [Лінк на твір]
Анно, можливо і не в ажурі такі вірші, але іноді хочеться відійти від високопарних фраз про космос, про буття, іноді "дістають" верлібри і хочеться прочитати, а краще почути ось таку історію.

Тут справа в іншому. Тарасу простіше, він знає цю історію, а от інша людина, дочитавши його до половини, мабудь починає губитися в іменах і хто що хотів у цьому творі... Я думаю, що вірш необхідно трохи скоротити, вибрати саме головне, про що потрібно знати людині, яка не знає цю історію (можна зробити коротку розовідь у прозі а вірш буде підсумком прозової історії)
Ви можете не погоджуватись зі мною...

avatar
0
5 spydut • 09:59, 23.07.2021 [Лінк на твір]
Верлібри не дістають , а від серця і професійні - як музика і промінець який треба навіть у відлунні калюжі прочитати .
avatar
3 Юта • 01:45, 06.11.2007 [Лінк на твір]
Певно я була різкувата у висловлюваннях..Якщо зважити на те, що автор - початківець, а творчість на ранніх стадіях починається з образного мислення. Тарас бачить образ, і починає описувати те, що бачить. Абстрактно -чуттєве сприйняття прийде згодом:)
avatar
0
4 spydut • 09:57, 23.07.2021 [Лінк на твір]
Любов яка болить це все одно як радість сонця , що хмарками закрита та є надія ... вітер хмари проганяє і серце все одно любов відчуває ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz