Життя іноді буває таким тяжким, навіть нестерпним... Здається, що вже не можна нічого змінити, але... Проходить час і все стає на свої місця, навіть покращується. Не даремно кажуть, що час лікує.
Так і в природі: кактус, із гостренькими колючками, що не знаєш із якої сторони можна до нього доторкнутися.... А він узяв і розцвів! Навіть не віриться, що такі гарні квітки нам може подарувати невеличка сердита колюча рослинка. Побачивши це чудо, я подумала: "У житті теж так буває.
Серед незгод і колючок розцвітає надія! Треба вірити у краще, мріяти і знаходити хороші сторони навіть у невдачах (вони роблять людину сильнішою). Щастя... Воно не вічне, це - мить, але як довго люди її пам'ятають! Вона радує нас на протязі довгого часу, поки не приходить знову інша щаслива мить."
Ця квітка розцвіла місяць тому, а через день - зів'яла. Та я її пам'ятатиму довго, бо це перший кактус, який зацвів у моєму домі. Кажуть, що кактуси цвітуть на добро. Запрошую і Вас полюбуватися цією красою!
Я сам люблю кактуси, а тому й до душі Ваша історія. До речі, у цьому році у мене теж заквітнув кактус - вперше за більше як за 10 років (це нова квітка, а інші з невідомих причин цвіту не давали).
Дякую за коментарі. Вибачте, що не відповіла відразу - мала проблеми з Інтернетом. Так звикла заглядувати до цього сайту, що навіть сумувала без Вас усіх!
Квітуча квітка бува у груди колькою колючою але й стерня колись зерном нас годувала .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
