Повіяло болем від Прірви Печалю; з небес падав сніг Кривавого Жалю; Стікав по щоці Привид Смерті знайомий. Казав він мені: “Це все невипадково! Так треба, тож, чуєш, Йди слідом за мною. Ні слова”. Я йду; Все життя за спиною. Навіть ти не побачив, Що тінню я стала, Ти мені не пробачив, Хоч тебе я благала. Ти не чув, ти пішов Геть від мене. Ні слова Не почула востаннє... Це все невипадково...!!!
Дуже сподобався вірш глибиною!!! Але, можливо перегляньте ось ці рядки: “Це все невипадково! (Шлях не є випадковий) Хоч тебе я благала. (Хоча я благала...) Це все невипадково...!!! (Ти невипадкова) - якщо про пару йдеться.... про кохання.... За вірш - 5!!!
у кожного вже щось є за спиною , тож не ховаймося за спину власних днів .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
