Скронями тихо риплять Дерева у вальсі осіннім, Іноді листям шумлять Стежини багряно-красиві. Небом останні пташки У вирій летять і співають. Прощання із літом тяжкі – Серця їх зовсім не бажають. Я танцюватиму вальс В осінньому лісі востаннє. Я зупинила би час На згадку про танець бажання.
А я не згодна з Віктором, я навіть відчуваю, як риплять скронями ваші дерева. Не віддавайте так легко, без бою, такі цікаві образи. І римування гарне, не відмовляйтеся від римованих віршів ні в якому разі!!! Натхнення вам!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
