Холодний дощ пронизує наскрізь, Здається, він співа, немов людина... І я ловлю руками жовтий лист, Й пишу на ньому вірш Тобі - єдиний... Пишу про те, хто ти для мене є, Доповнюючи, що для мене значиш... Повір, коханий, не залишу я тебе, Ми подолаємо усі біди і невдачі... Мені так хочеться почути голос твій, Заглянути в безмежні карі очі... Подарувати всю свою любов, З якою засинаю я щоночі... Подарувати всю себе тобі, І розчинитись, як листок у падолисті... Щаслива...- маю вірш на жовтім листі... Щаслива, що потрібна ця любов...
|