Усім привіт!
Народилася і в даний час перебуваю на Рівненщині. Чомусь 5 років не
могла писати, та з народженням другого синочка все змінилося. Причому
стала віршувати на рідній мові, а раніше тільки російська... Всі вірші
це моє життя, моє оточення. Не судіть, а вникніть.
З повагою Мерана...
Відчай
Брудно і холодно,
хоч і літо.
Душа голодна,
ти не помітив. Сльоза, як озеро,
і я топлюся.
Ти ходиш козером,
чомусь боюся. "Навіщо все це??"-
в думках питаю.
"Життя таке!!"-
та знаю, знаю... Забута й грішна
схиляю голову,
душа невтішна,
убита долею. Бузок
Бузок цвіте у мене під вікном,
і кожна квітка в очі зазирає,
тим справжнім, не підробленим теплом,
якого у тобі нажаль не має. Не буду рвати у букет бузок,
нехай і іншим буде він розрада.
Не хочу загасити жар квіток,
без них спустіє вся алея саду. Хоч не тривка краса ця, як мара,
та серце, про це, думати не сміє,
радіє миттю і весни дарам,
й тобі хоч дивно теж радіє... Велична ніч
Велична ніч. Чому? Не можу пояснити...
В душі тріпоче все, дурманить і п'янить.
В цю мить враз розумієш слово "жити"
і "поклонятися", і "вірити" в цю мить!
Христос Воскрес! Не вперше чують люди,
Та крапля віри у очах бринить.
Все буде добре, краще навіть буде!
Воістину, це неповторна мить!
| 
та
у Вас 
0
