про вибір...

На кожному кроці,

Щодня, щохвилини

Робити свій вибір –

Це доля людини.

Між чорним і білим,

Між добрим і злим,

Між бідним й багатим,

Великим й малим…

То серцем, то розумом

Ми вибираєм.

То думаєм довго,

А то не зважаєм…

Синиця в руках,

Журавель десь у небі –

І знову дилему

Вирішувать треба.

Я розумом міряла

Й мала синицю,

А серце мовчало

Й терпіло ту птицю.

Маленька, гарненька,

Але щось не те…

І серце так гупає,

Наче пусте…

На волю пустила.

Хай вільно літає.

…а може хтось в світі

Її вже чекає?

Я ж краще самотності

Келих осушу,

Послухаю серце,

Послухаю душу.

Хай краще із неба

У променях сонця

Мені журавель мій

Всміхнеться в віконце.

Потішуся краще

Його вільним летом,

Хай навіть буде

Недосяжно далеким.

Хай просто БУДЕ –

І я цим вже щаслива,

Натхнення без меж

І емоції злива.

Я знаю: в долоню

Не помістиш любов.

Летить журавель –

Посміхаюся знов.

Тепер я вже знаю

Чого саме хочу:

Хай в небі крильми

Моє щастя тріпоче.

Бо краще сама,

А ніж буду будь з ким –

Душа карбувала

Рядком золотим.

Я ж вибір зробила:

Синицю – на волю,

Чекать журавля –

Така моя доля!