Я лЮблю грім, І ’сніг’ посеред літа, коли вербовий пух літає без кінця. А ще люблю п’янкий дурман нарцисів, І вулиці, зазнавші забуття... Люблю дивитись в небо й посміхатись, Люблю співати в натовпі людей. Люблю любити те, що безпідставно, Приносить радість кожен Божий день...
|