Рожеве видиво хмарини У вікна дивом залетіло І не розтануло донині Іще з минулої неділі. Немов сніжиночки зірчасті Зелене листя заховали, Та відчуття від дива щастя В душі з’явилося немало. Смакую запахи і цвітом Не намилуюсь віднедавна. Весняним сонечком зігріті, Чуття збентежені у травні. Пірнаю в пахощі бузкові І без вина душа хміліє. Чужої хочеться любові, Бо та, що поруч – холодіє. Бузку медвяні аромати Весна навіює вітрами. Частіше мрію про дівчаток І рідше згадую про маму. Про неї слово не сказавши, Мені бузок не був би милий. Колись із мамою назавше Його під вікнами садили.
Остання строфа не дуже вдала. По-перша, граматичне неузгодження. Дієприслівник (сказавши) означає додаткову дію. А виконавця дії визначає підмет (бузок). Формально виходить, що бузок не сказав слів про маму. По-друге, кінцівка занадто просто. А у вірші вона має бути вбивчою.
Дякую, Олександре, за змістовний коментар. Надіюся, що не тільки кінцівка вірша проста, а й сам вірш для читача не занадто складний. Перечитав кілька раз останню строфу, прочитав попередню і не знайшов нічого незрозумілого й помилкового в них.
Пояснюю. Речення "Мені бузок не був би милий" має дієприслівниковий зворот "Про неї слово не сказавши". Тобто мова йде про бузок (підмет), який "не був би милий", якби про вашу маму не сказав слово. А автор мав на увазі зовсім інше: це сам він, а не бузок "про неї слово не сказав(ши)". Однак у реченні нема авторського "я". Іншими словами, речення повинно бути побудовано так: "Мені бузок не був би милий, якби Я про неї не сказав слово". Тут уже не одне, а два простих речення, в кожному з яких є підмет і присудок. Колись замолоду я працював у піонерському таборі вихователем. Одна дівчинка написала вірш, який починався так: "Однажды сидя у костра, ко мне пришли воспоминанья". Я її запитав: "А як це вони прийшли, сидячи біля вогнища?" - "Та це я сиділа, а вони прийшли". - "А звідки видно, що ти сиділа? Про тебе тут нема мови. Йдеться виключно про твої спогади". Вона зрозуміла. В українській мові (як і в російській та білоруській) не завжди можна вживати дієприслівниковий зворот. У подібних конструкціях має бути складнопідрядне речення.
Шкода дівчинки, правда, бо вона, розуміючи когось, залишилася сама незрозумілою комусь... Я, наприклад, додумав би сам, зрозумів би чому саме біля вогнища до дівчини прийшли спогади і не запитував би її як і відкіль вони появилися там. Адже спогади - це згадки про минуле, а минуле згоряє наче багаття, залишаючи про себе одні згадки, надихає когось на творчість. Нещодавно прочитав у одного, заочно знайомого, автора наступне: Розхристане моє багаття, Самотність відчаю, величчя безвість, послухай лиш-бо - як зірки лунають!.. і чудово зрозумів його і почув, хоч у шумі чи гомоні, не знаю навіть як і назвати, бо ніколи сам не чув, старався до цього у зірок навчатися мовчанню, - зір це було зробити нелегко. Ось і вся відповідь, Олександре. Мені приємно, що коли бачите у віршах недоліки, ви не соромитеся, на відміну від багатьох, на них вказати. Дякую вам за змістовний коментар і глибокий аналіз вірша.
Цієї весни період цвітіння бузку був ( до непристойності!) коротким. Однак Вас встигли-таки надихнути "бузку медвяні аромати", а Ви в свою чергу нагадали нам, що весна все ще з нами...
Тихо, грубити не потрібно! У кожного своє бачення поезії і потрібно з розумінням сприймати різні думки, адже писати вірші ніде не навчають, хіба щось вдосконалити можуть, заробляючи собі на хліб у навчальних закладах. Радий, що вірш тобі сподобався. Дякую, Олександре.
А у мене парфуми з легким бузковим ароматом... Вікторе. я Вас дуже розумію! Цей весняний аромат дійсно, не дає іноді зосередитись на чомусь більш приземленому...
А ще, прочитавши деякі коментарі, дійсно. просто гепнулася на одне місце Отак: ні тобі романтики, ні тобі бузкового аромату - одна "математика". Не розумію: як можна натхнення і настрій розкласти по поличкам?
Поради і критичні зауваження потрібно сприймати з розумінням і реагувати на них спокійно, тим паче, якщо вони тобі чи твоїй справі на користь. Це моя давня позиція, я дуже рідко їй зраджую. Нехай... Дякую тобі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
та
у Вас 
1
Отак: ні тобі романтики, ні тобі бузкового аромату - одна "математика". Не розумію: як можна натхнення і настрій розкласти по поличкам? 