Пластмасова душа...
Пластмасова душа, черстві слова, Обличчя, що давно у чужій масці. В очах погасла іскорка тепла, І всі емоції продумано завчасно... І ніби лялька посміхається усім, Та усміх той не вартий вже нічого... Стала така як сотні, тисячі, Забула час, коли була собою...
Додав: Manyanya (03.11.2010)
Розміщено на сторінці : Чорнієвич Мар'яна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2496 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя