Ліхтаря ореол неприродно блищить, як корона.
Ріжуть гострі кінці сивим лезом розбурхану ніч.
Я у стінах не можу сьогодні, бо важко і втома.
Кличе в путь мене осінь, що зіткана із протиріч.
Ніби маятник, промінь гойдається вправо і вліво.
Під ударами вітру постійно скрипить не у лад.
По наївності думав, що все у минулім згоріло.
Тільки згадка у попелі знову вертає назад...
По алеї у дощ я доходжу до тіней і світла.
Мимо лавок зелених, де ножик писав імена.
У химерах дощу уявляю тебе серед літа,
хоча знаю, на жаль, що повернень у липень нема.
Нахилились понуро і верби над ставом в тумані,
там де вдвох протоптали у спеку стежин до води.
Ми були у раю. Дні згорають в багатті останнім.
Ми востаннє удвох. І повернень не буде туди.
Текст пісні відредагований, тому трішки є неспівпадіння.Я вибачаюся...
Чомусь одразу подумалося, що Оксана і до прозового тексту зуміє написати музику та зробити із нього гарну пісню, адже я, уже колись раніше читаючи цього вірша Олексія, навіть і в гадках не мав, що ті слова запіваються. Молодці!!! Сподобалася мені, друзі, ваша пісня, особливо зачепило оте, що в минуле повернень нема. Немає, на жаль...
Варто, все ж таки, хоч іноді, повертатися назад, відчути ту пристрасть, те кохання, той сум, ту гіркоту, те щастя - все те, чого, зараз, на жаль, може й нема. Чесне слово, Олексію, мені пісня сподобалася, може воно і не скромно, але... подобається. А відео - цікаве, особливо сподобалася вечірня і нічна осінь. Дякую всім за коментарі!!!!!!!!!! Ну... дуууууууууууууууууууже приємно!!!
Андрію, дякую!Я фанат творчості Оксани.Якщо вона береться за справу, то результат мені дуже подобається...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")