Земля потроху задубіла...

Всього коментарів: 18
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 metman17L • 01:19, 17.12.2010 [Лінк на твір] Хоча на дворі пізня ніч, Мене цікавить така річ: Для організму це без шкоди Такі суттєві переходи ? 0Спам 2 Did • 07:03, 17.12.2010 [Лінк на твір] Не думаю, адже літає наш народ на новорічні свята до теплих країв, зовсім не боячись негативних наслідків для свого організму після такого відпочинку. Ось і мені зараз захотілося поніжитися на сонці тут, недалеко від хати... Дякую тобі, Василю. 1Спам 3 ЛюК • 07:43, 17.12.2010 [Лінк на твір] Ой, холодно, ой, зимно... Одначе...два дні тому у нас випав гарненький сніг. Мені спало на думку: хочеться людям казки - ось вам казка... 0Спам 4 Did • 07:49, 17.12.2010 [Лінк на твір] Цікаво виходить - у Ірпені подають ідеї, а у Вишгороді їх втілюють у життя. Дякую. 1Спам 5 Shtanko • 09:01, 17.12.2010 [Лінк на твір] Ви знаєте, Вікторе, чомусь і мені вже набридла присутність зими. Та думаю, що це від того, що сонечко від нас так далеко - на тропіку Козерога і так далеко від тропіку Рака, як від вашого, що сховався від зими в мул. Та незабаром зимове сонцестояння і відродиться надія на весну, яку вже підсвідомо чекаємо. У вірші Вашому знайшов я таку філософію, ось. 0Спам 6 Did • 09:27, 17.12.2010 [Лінк на твір] Якщо знайшов, то ти - молодець! Уся філософія вірша знаходиться на його поверхні, нічим не замаскована, дуже проста - хочу уже зараз тепла!.. Дякую тобі, Ігоре. 1Спам 8 Shtanko • 11:36, 17.12.2010 [Лінк на твір] Кажете не замаскована, а сніг всі барви погасив, Всю філософію, мов тайну, кришталем білим притрусив. 0Спам 9 Did • 13:50, 17.12.2010 [Лінк на твір] Барви погасив, а землю ледве притрусив, такий лінивий... 1Спам 7 Валькірія • 11:05, 17.12.2010 [Лінк на твір] А я під бочку теж хотіла б І по траві бігцем в садочок... Та поки світ навколо білий І випікає холод очі - Про вЕсну тільки мрію в ліжку, П"ю теплу каву, грію ніжки І сонцесяйні пишу вірші - Щоб жити стало веселіше! 0Спам 10 Did • 13:56, 17.12.2010 [Лінк на твір] А бочка хоч знаєш чому перевернутою стала?.. В такому положенні до весни стояти буде, я тобі, Наталко, не раджу зараз під неї лізти, незатишно там, інша справа - влітку, і не під бочку, а у її середину, по вінця наповнену теплою водою... Дякую тобі. 1Спам 11 allagrabinska • 16:41, 17.12.2010 [Лінк на твір] [i] І я за літечком сумую. Чекаю теплих довгих днів... Та не гадай про літо всує,коли морозно на дворі. Нехай теплом зігріє СЛОВО і щирі Усмішки рідні, тоді прийдуть на серце знову в мороз лихий щасливі дні!!! ... -За Ваш вірш!!! 0Спам 12 Did • 17:33, 17.12.2010 [Лінк на твір] Це не коментар, Алло, а чудовий вірш! Щиро вам вдячний за прекрасні слова. 1Спам 13 Pylyp • 20:28, 17.12.2010 [Лінк на твір] Коли надворі хуга віє тепло сердечне хай зігріє! Сподобалось мені. Особливо: "...Людей і інших хижаків." 0Спам 14 Did • 23:15, 17.12.2010 [Лінк на твір] Дякую вам, Пилипе. Незнаю, чи варто говорити, але сьогодні і не за таке - "людей і інших хижаків" - був трохи битий. Проте, я радий, що ви не заперечуєте навіть запропоновану мною послідовність, не говорячи нічого, крім доброго, і про самі слова, адже у житті все відбувається саме так... 1Спам 15 Валькірія • 00:08, 18.12.2010 [Лінк на твір] Мабуть, воно й не варто про таке ні писати, ні говорити, та й Вас зовсім не побили - а дехто сам себе "опустив" у такий спосіб, така моя думка Вікторе, на зважай, жити є чого (і кого) заради! 0Спам 16 Did • 06:56, 18.12.2010 [Лінк на твір] Я учора переконався у тому, що маю надійного друга. Дякую тобі, Наталіє. 1Спам 17 Валькірія • 10:04, 18.12.2010 [Лінк на твір] Просто не можу відсиджуватись мовчки в кущах, коли когось незаслужено кривдять, тим більше, якщо цей Хтось - споріднена Душа! 0Спам 18 Did • 16:16, 18.12.2010 [Лінк на твір] Стояли ми захмарені журбою, І рясно смуток сіявся до ніг. Вінчалися ми душами з тобою У сутінках невіданих доріг.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі