Життя моє – одна миттєвість, Короткий проміжок часу, В якому я, на Божу милість, У тілі гріх душі несу. О, тіло, зліплене із пилу, Ти пил підеш в єдину мить, Але є віра в Божу силу, У те, що Бог гріхи простить. Із пилу встануть мури Світу, Далекий час і наші дні... Слова Нового Заповіту Зіллються в райдужні пісні. Засяє новеє творіння Чудесом Вічності й небес. Неначе дивне сновидіння, - Дивіться всі – і я воскрес! Я вірю твердо Божій силі, У Сина, Духа і Отця. Душі сказав: „ Страждай і віруй! Щоби воскреснуть з небуття.”
|