Закінчення

Струмки галюром по дорозі,

немов прощальними слізьми.

І перші пуп"яхи береза

вже показала крадькома.

Ти одягаєшся в порозі,

тобі потрібно далі йти.

І хоч обоє нетверезі:

"Давай останню, на коня"!

Надворі все у такт сезону:

бурулька вмить водою стане,

бо сонце наше спозаранку

вже натопило свою піч.

У свіжих ріках день потоне,

сьогодні зву його весняним.

А ти, мов любляча коханка

до мене вернешся у ніч.