Липне ніч. І
мислі – до душі,
нібито метелики – до світла.
Зрештою, лишилися вірші,
відео. Тебе нема у титлах.
Софія
Кримовська
Титри у кадрі
З великих літер, рівним шрифтом імена,
А після титрів - голос твій за кадром.
Слайд-шоу осені і жовтого стіна,
Униз, по черзі, фото водопадом.
Рука в руці – то, відповідно, не на «Ви»,
Не чуємо чужі перестороги.
Плащів торкаються і плечі, й рукави,
Нам листя тихо падає під ноги.
З екрану фото кольорові і прості -
Легенький сум, дивлюся на світлини,
Бо знову осінь, але ми уже не ті…
Ми зовсім інші в цьогорічні зливи.
Малює осінь по минулому слізьми,
Дощем допише контури уява.
По склу химери, міражі у них не ми,
Напевне інший біля тебе cправа.
| 
у Вас 
0
