Нічний гість

Наяву, а чи ні,

Хтось постукав вночі,

Заявившись у гості невчасно.

Я спитав: хто ти є ?

Може, сонце моє ?

Чи остання зоря непогасна ?

Може, промінь весни

Чи осіннє   «прости»

Перед заходом мого чекання ?

Чи  це порух душі,

Чи спізнілі дощі

Білим цвітом осипались зрання ?

Може, гість це з небес

В білих шатах увесь ?

Чи чужинка з далекого краю?

Лебедине крило,

Що торкнуло вікно ?

Чи мій ангел... Я й досі не знаю.

Був то сон, а чи  птах ?

Чи мій зболений шлях ?

Чи загублене мною кохання ?

Наяву, а чи ні,

Хтось постукав вночі,

Дві сльози залишивши прощання.