Нічний гість
Наяву, а чи ні,
Хтось постукав вночі,
Заявившись у гості невчасно.
Я спитав: хто ти є ?
Може, сонце моє ?
Чи остання зоря непогасна ?
Може, промінь весни
Чи осіннє «прости»
Перед заходом мого чекання ?
Чи це порух душі,
Чи спізнілі дощі
Білим цвітом осипались зрання ?
Може, гість це з небес
В білих шатах увесь ?
Чи чужинка з далекого краю?
Лебедине крило,
Що торкнуло вікно ?
Чи мій ангел... Я й досі не знаю.
Був то сон, а чи птах
?
Чи мій зболений шлях ?
Чи загублене мною кохання ?
Наяву, а чи ні,
Хтось постукав вночі,
Дві сльози залишивши прощання.
Додав: metman17L (25.09.2011)
| Автор: © Василь Світлий
Розміщено на сторінці : Світлий Василь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2069 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 22
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але