Сніг притрусив пухнатий Сосни, ялини – спати. Сипле легкий, лапатий Довго весни чекати... Але іскриться веселка У віях моїх засніжених, І намалюю янгеликів На кучугурах розніжених. Струшу із рукавиці Смутку згрубілу сіль. Більше не повертатись би У остогидлий біль... Більше не напиватись би Чаю - гіркого розпачу. Тільки зустріти щирої Ласки теплої досхочу. І у садку зимовому Черешня казковими вітами. Сипле з небес сніжинками Пелюстками, білими квітами.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.