Сніг притрусив пухнатий Сосни, ялини – спати. Сипле легкий, лапатий Довго весни чекати... Але іскриться веселка У віях моїх засніжених, І намалюю янгеликів На кучугурах розніжених. Струшу із рукавиці Смутку згрубілу сіль. Більше не повертатись би У остогидлий біль... Більше не напиватись би Чаю - гіркого розпачу. Тільки зустріти щирої Ласки теплої досхочу. І у садку зимовому Черешня казковими вітами. Сипле з небес сніжинками Пелюстками, білими квітами.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
