Брудний асфальт і мокрі тротуари. Створила осінь решето з небес. В дощах настирних потускніли барви І грішний світ неначе тоне весь. Вояж у осінь, шляхом ностальгії В кінці маршруту чайник на столі. В очах навпроти сум і безнадія, Але не холод – щирі і не злі.
Нечастий гість, прийшов до світла вікон, Немов комарик до тепла свічі. Холоне у фаянсі чорний «Ліптон», і очі в очі, і рука в руці… Не треба слів, не будем говорити! У нашім літі сказано усе. Хай буде тиша, ми з тобою квити… Обох вітрами осені несе.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!
у Вас 
0
