Брудний асфальт і мокрі тротуари. Створила осінь решето з небес. В дощах настирних потускніли барви І грішний світ неначе тоне весь. Вояж у осінь, шляхом ностальгії В кінці маршруту чайник на столі. В очах навпроти сум і безнадія, Але не холод – щирі і не злі.
Нечастий гість, прийшов до світла вікон, Немов комарик до тепла свічі. Холоне у фаянсі чорний «Ліптон», і очі в очі, і рука в руці… Не треба слів, не будем говорити! У нашім літі сказано усе. Хай буде тиша, ми з тобою квити… Обох вітрами осені несе.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
