Яка зима!..Заквітчана княгиня В дубові сани коней запрягла. Мете-мете патлате хуртовиння, Дерева затулила біла мла.
І на варцАбі* задрімали квіти, Стуливши міцно ніжні пелюстки, Їм сняться весен громові трембіти, Високих гір посріблені струмки.
А за вікном така рясна завія, Немов роздмухав хтось молочаї*!.. Застигли краплі на зимових віях І кришталем виблискують у млі.
Кущі малини мліють безборонні Між кучугур, мов серед білих скирт. Летять-летять сліпучобілі коні, Холодні іскри крешуть з-під копит!..
Звисає з верб скуйовджена куделя, В густих заметах губляться стежки... Яка зима!..І в білих акварелях Мої легкі втопилися думки...
*Молочай-кульбаба
*Варцаб(діалектне)-підвіконня
|