Я не скажу ,що цього не було....

Я не скажу,

Що цього не було,

Я не скажу,

Що це мені приснилось.

Твоє чоло задумою цвіло,

Твої зіниці радістю світились.

А я ішла словами навпростець:

Свої вірші читала і читала.

Аж поки ніч звелася нанівець

І з наших душ довіри не всотала.

Я не скажу, що ранок обіцяв

Нам тихий день у літечку погожім.

Але він знав,  він достеменно знав,

Що ніч без нас прощатися не зможе.

Тому зорю гасити не спішив.

На вікна небо вішав, мов фіранку.

Я не скажу, що ти мене любив

Скажу:

«Щасливо нам було до ранку».