Зима...
У білосніжній шубі, Іде в лани безкраї, У кришталевих туфлях, І снігом засипає. Усе довкола біле, І поле,і стежинка, І звірі десь блукають, І птаха днесь не видно. Мабуть усі сховались, Від братчика морозу, Що так щипає сильно, І хай його нівроку. А ще сестричка зими, То хуртовина біла, Співає,завиває, І зайчиків лякає. Але красуня наша, То зима рідна,сніжна, Морозами лютує, Коли весну зачує. А ми її чекали, Ось бачиш промайнула, Кудись помчалась далі, Але нас не забула. І повернеться зима, Будемо кататись, І будем веселитись, І знов її чекати.
Додав: Alokum (19.02.2012)
| Автор: © Микола Бурдюх
Розміщено на сторінці : Бурдюх Микола , Вірші про зиму
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1821 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.