Зима...
У білосніжній шубі, Іде в лани безкраї, У кришталевих туфлях, І снігом засипає. Усе довкола біле, І поле,і стежинка, І звірі десь блукають, І птаха днесь не видно. Мабуть усі сховались, Від братчика морозу, Що так щипає сильно, І хай його нівроку. А ще сестричка зими, То хуртовина біла, Співає,завиває, І зайчиків лякає. Але красуня наша, То зима рідна,сніжна, Морозами лютує, Коли весну зачує. А ми її чекали, Ось бачиш промайнула, Кудись помчалась далі, Але нас не забула. І повернеться зима, Будемо кататись, І будем веселитись, І знов її чекати.
Додав: Alokum (19.02.2012)
| Автор: © Микола Бурдюх
Розміщено на сторінці : Бурдюх Микола , Вірші про зиму
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1908 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині