Я вклоняюсь Тобі, мамо!

Через всі мої пройдені роки,

Крізь чужі всі стежини й шляхи,

Пам’ятаю, що рідні  є руки,

Що завжди вбережуть від біди.

Рідний голос сколише простори,

Заспокоїть, минаючи даль.

І добро, що безмежне як море,

Прожене всю біду і печаль.

Я люблю Тебе сильно так, мамо!

Твою ніжність в душі бережу,

За розмови, поради, за правду,

За любов я спасибі кажу.

Твоя усмішка сонечком гріє

І турбота про рідних усіх…

Ти, матусю, даруєш нам мрію,

Стережеш, щоб не скоїли гріх.

Хай Господь береже Тебе, мамо!

Ти ж для нас як святий оберіг.

Розквітай ще найкраще з роками,

Проводжай нас завжди за поріг.

Хай сміються веселкою очі,

Хай утома Тебе не торкне.

І за всі ті недоспані ночі

Хай Господь лиш добро поверне!