Здається, Всесвіт виглядає бездоганно. Отвердли вимоги, для композицій чинні: завмерла ніч у тебе під ногами.., насущний день бринить перед очима.., за спиною минуле причаїлось.., і часом вітер музику мете… Ти знов блукаєш згадками чиїмись – сам згадка (й сам не знаючи про те). Ти суть себе ще в Бога вкрасти ладен (хоча й старий…), але і те дарма, бо у дзьобах премудрих астролябій, крім пусти, нічогісінько нема! Пророцтва згублено календарів трипільських… В сум закотилось Колесо Буття… Себе вмовляєш стомлено: «Кріпися! Це ж – битва не на смерть, а на життя!» Можливо ти б давно прокляв усе це, та нікому тебе змінить в борні. Ти – Мудрий Сторож, і твій герб – жагуче серце у пломеніючому золотом вікні. На тебе вже давно відлито кулю (кружляє поки десь найменшою з планет)… Але ти будеш! Ти – намріяний в минулім (тобою ж!) вічний Вічності секрет. [i][color=red]
Ніякого "кінця світу". Де Ви його тут побачили? Це поетична "паралель" до моєї ж доброї художньої роботи, яку на жаль завантажити не можу.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
