ви ловите нас
на сонячні зайчики…
як рибу
велику
полюєте на живця.
вам дісталась
випАдком
про нас таємниця –
ми завжди
без сумніву
йдемо на світло…
Світла!
шукають і прагнуть
віддані наші серця –
такий
задум первісний
Творця.
…підкликаєте нас
відбитими
промінцями,
посідаєте
наші хати і храми,
спекулюєте з нами
нашими ж іспокон
Святими Дарами,
торгуєте,
як екзотичним крамом…
стоїмо безневинні
і дивуємось
безгомінно,
як плюндруєте
наші Святині –
опускаєте на коліна,
щоб стали рабами
перед
порожніми вами…
вам випАдком
дісталася таємни-ця…
але
не
до кінця:
наші храми –
не розписані золотом
кам*яниці,
наші Храми –
наші серця.
самоїди
людської зграї,
ми вас –
знати не знаєм…
ми завжди
оберемо волю,
покинемо безоглЯдно
лЮбі
обжиті місця:
наші Храми –
наші серця…
подамося
за обрій лугами…
лісами,
полями:
наші серця –
наші храми
з дорогими, живими,
невидимими для вас,
недосяжними вам
Триєдино-Богами.
та що ж це Ви так, пане любий мій Мартине... пекельний стогін -- дуже страшний стогін... може, возлюбимо ворогів наших?... спробуємо?.. бо як лиш вони ТАК застогнуть, ми, добросердні люди, почнемо молитися за них, щоб простилися їм тяжкі гріхи їхні...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
