Неділя Вербна
Свято нині знову – веселись народ, Бо Неділя Вербна надійшла з висот… В куполах церковних сонечко зійшло І Господню Ласку з неба принесло… Піднімаю серце до свого Творця, Що заради людства йшов аж до кінця, Шлях свій подолаю крізь нестерпний біль – Наберусь терпіння донести Хрест й свій… Бо за тиждень Пасха – Великодній День, То ж співає серце радісних пісень. Дзвони споглядають там, із вишини – Ждуть із нетерпінням дивної пори. Гілочку вербову я візьму до хати, З трепетом у серці свічку запалю… Помолюсь душею за усю родину, Небеса попрошу за свою сім’ю. Дай же мені, Боже, сили віднайти В будні а чи Свято душу вберегти… Не розбити серце об гніву граніт – Тільки відродитись, як вербовий цвіт.
Додав: Lilafea (27.04.2013)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Свята православної церкви
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1957 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя