Вже скроні Твої білі ,білі, І сива давно борода, Волосся заплетене в кіску, Хода вже не та,молода, До низу опущені плечі, І пам"ять не так вже густа, Втомились напружені очі, В молитвІ постійно вуста.
Натружені руки робочі, В напрузі удень і в ночі, Бо носиш Ти Бога у серці, Й від Божого храму ключі. Розгрібаєш своїми устами, Неправдивих учень ворохи, Перед Богом стаєш на коліна, За вчинені нами гріхи.
Ти Божого слова учитель, Наставник у храмі св"ятім, В молитві недоспані ночі, У віці Твоїм золотім, До Тебе звертаються люди, З проблемами всіх своїх бід, Ти завжди виконуєш чесно, Пред Богом свій даний обіт.
Ти пастир для нас є духовний, Пасеш Ти духовний нарід, Тож будь Ти у Бога блаженний, Блаженний хай буде Твій рід. Тому у всяк день і в усьому, Прошу я у Тебе порад, Бож Ти є мій батько духовний, А ще Ти є рідний мій брат.
Гарна задумка, пані Ганно! Вітання Вашому брату! Та Велика буква призначена лише для Одного. Треба ще трішки попрацювати, особливо над другою строфою. Бажаю успіхів!
ЩИРО ДЯКУЮ ПАНЕ ПИЛИП ЗА ПІДСКАЗКУ,ТА ЗА ВАШ КОМЕНТАР.Я ОБОВЯЗКОВО СКОРИСТУЮСЯ ВАШОЮ ПОРАДОЮ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
