Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пн, 23.12.2024, 14:47

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 13

Гостей: 12

Користувачів: 1

leskiv

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Свята православної церкви [162]

Свята християнської православної церкви

Події православного життя [48]

Події, які стосуються православних церков

Православні традиції [2]

Православна поезія та проза [378]

Твори тільки релігійного змісту

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Православна віра	Православна поезія та проза

Небесна Вітчизна

Місяць стояв недвижно,

Зорі співали псалми.

Де Ти, Небесна Вітчизно ?

Скільки до Тебе йти ?

Буде навала чужинців,

Нові набіги орди ?

Станемо сиротинці ?

Господи, не мовчи !

Може, тікати в гори ?

Може, ховатись в ліси ?

Може… Прости нас, Боже.

Немічних нас – спаси.

Бо дуже скоро і Сонце.

Мало так, крок до Весни:

Здраствуй , моя Вітчизно!

Ось ми, твої сини.

01.04.12

Додав: metman17L (17.04.2014) | Автор: © Василь Світлий

Розміщено на сторінці: Православна поезія та проза, Світлий Василь

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4163 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 36
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 укран • 21:51, 01.04.2012 [Лінк на твір] Поживем побачим Спасибі за вірш 0Спам 3 metman17L • 22:01, 01.04.2012 [Лінк на твір] Авжеж, авжеж... Дякую, що завітали. 1Спам 2 Davudenko • 21:54, 01.04.2012 [Лінк на твір] пане ВАСИЛЮ сьогодні день сміху і нарешті ви зявилися стало ще світліше і радісно, за твір 0Спам 4 metman17L • 22:05, 01.04.2012 [Лінк на твір] Ось з'явилася можливість і завітав. Щось навіть забув, що це "день сміху" ... Якось так складається, що... Рідко радість приходить І лиш іноді сміх. Найчастіше відсутні вони, А присутній мій гріх Дякую Вам, пане Іване, що не забуваєте. 1Спам 5 Asedo1949 • 22:49, 01.04.2012 [Лінк на твір] Іде перетворення, корчиться зло, Земля стугонить від напруги… І ллється із неба добра джерело, Щоб люд не боявся наруги… Тема дуже близька мені по духу. Одна надія на Отця небесного. 0Спам 12 metman17L • 21:28, 02.04.2012 [Лінк на твір] Так, ми (діти Божі) можемо розходитися в дрібному але в головному маємо бути єдині - в усьому покладатися на Господа нашого Ісуса Христа. Бо написано, що " без Мене нічого чинити не можете ви". Отож, одна надія на Отця небесного, як на початку так і наприкінці. 0Спам 6 InhearT • 22:58, 01.04.2012 [Лінк на твір] пане Василю,дуже щирий патріотичний вірш у Вас вийшов.. взагалі,не дуже люблю цю тематику,надто вже багато на цьому в наш час "спекулюють"... але у Вас вийшло по-іншому,гарно.. з поверненням на сайт!:) :hands: 0Спам 13 metman17L • 21:35, 02.04.2012 [Лінк на твір] Безперечно, пане Іване, що спекуляції на цій темі є, були і не переставатимуть... як, мабуть, і на кожній інші. Однак, це не дає жодних підстав відцуратися від цієї теми. Навпаки, творити по-особливому, як це робив Господь, що " навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні". Бо судити, як не як, нас будуть не по букві, а по духу. Дякую за коментар. 1Спам 7 Akademik787 • 23:42, 01.04.2012 [Лінк на твір] Давненько не заходили! З поверненням! 0Спам 14 metman17L • 21:36, 02.04.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам, Андрію. Тепер, гадаю, зможу частіше. 1Спам 8 Валькірія • 00:07, 02.04.2012 [Лінк на твір] В житті є тисячі доріг, Ми ж обираєм – куди йти? Лише йдучи з добром до всіх, Свій храм Душі нам віднайти. Зазна'єм злетів і падінь, Зимовий холод і вогонь, Пройдем крізь тисячі терпінь, Які торкнуться наших скронь. Та лиш за серцем навмання, Йдучи пустелями світів, Знайдем Душі своєї шлях, Лише б від болю не зотлів... В житті є тисячі доріг. Ми ж обираєм – куди йти?... 0Спам 15 metman17L • 21:47, 02.04.2012 [Лінк на твір] Нагадали мені слова Василя Симоненка: Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній? Звісно вибір є...Але він передбачений Творцем і є найбільш оптимальний для нашої сутності, коли ми погоджуємося з тим, що " нехай воля не моя , а Твоя". 1Спам 9 Roksa • 10:31, 02.04.2012 [Лінк на твір] Василю, ну от нарешті Ви повернулися!!! А то щось і сумно без Вас на сайті було.... Щодо Небесної Вітчизни..... так , крокувати до неї лишень через Земські випробування! Гарний, щирий вірш - від душі відчувається писаний! Але ж кому як не "воїнам Світла" піднімати такі теми! Міцно триматися духовного крокування!!! 0Спам 16 metman17L • 21:52, 02.04.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам, Роксолано, за цей емоційний і змістовний відгук. Старатимуся навідуватися частіші, звісно, якщо буде з чим, бо інколи і мовчання корисніше від говоріння. Хоча...одне з іншим тісно переплетене. 1Спам 10 Koshkina • 12:17, 02.04.2012 [Лінк на твір] А дійсно,прости нас Боже....Дякую за вірш. 0Спам 17 metman17L • 21:55, 02.04.2012 [Лінк на твір] Дякую і Вам, пані Ірино, за добре слово. 1Спам 11 Мурашка • 12:33, 02.04.2012 [Лінк на твір] Приєднуюсь до попередніх коментарів про те,що вірш гарний читається з потребою. 0Спам 18 metman17L • 21:56, 02.04.2012 [Лінк на твір] Щиро дякую, пані Галино . Радий знову цьому творчому спілкуванню з Вами. 1Спам 19 jakov-buga • 21:57, 02.04.2012 [Лінк на твір] Дремену,мабуть,у гори, в ліс втечу,де мох,вода. Ворог там мене не зборе, не знайде орда. Місяць стане,зорі теж, псалм учувши Василя. Боже шлях його простеж, а то в гріх ще завиля. Зі Світлим вечором друже. 0Спам 20 metman17L • 22:07, 02.04.2012 [Лінк на твір] Дякую, Якове. Оце потішили своєю присутністю ( і коментарем, звісно ж ), бо вже сто років Вас не бачив. Певно, також в якихось хащах пересиджували Після внутрішніх митарств, ось про такі буремні думи розмірковую... 1Спам 21 jakov-buga • 22:28, 02.04.2012 [Лінк на твір] Та ні.Орди розганяв,щоб до лісу не дійшли та не заважали псалми писать... 0Спам 22 metman17L • 22:31, 02.04.2012 [Лінк на твір] Вже побував на Вашій сторінці. Довідався... А за моральну підтримку дякую: Та не з'їсть іржа Творчого пера. 1Спам 23 jakov-buga • 22:39, 02.04.2012 [Лінк на твір] Життя швидкоплинне... а як стане їсти, то задавлять глисти 0Спам 24 metman17L • 22:50, 02.04.2012 [Лінк на твір] Це правда... Колись, ті дні, мов на коні. Тепер вони вже на мені.... 0Спам 25 Selena • 18:27, 04.04.2012 [Лінк на твір] Як Ви гарно назвали вічне пристанише наших душ... Я незадумуючись додала Ваш вірш в обране. Це мабуть один з нйкращих Ваших віршів. Тільки я одне недоосмислила "Станемо ми сиротинці" - сиротинець притулок - мєнє якщо буде час роз"ясніть смисл цього виразу. Світлого Вам пісноспіву!!! 0Спам 26 metman17L • 00:11, 25.04.2012 [Лінк на твір] Щиро вдячний Вам, пані Селено. 0Спам 27 virchi • 00:30, 15.04.2014 [Лінк на твір] Вірш закріплено* на головній поезії та прози до 17 квітня. Чому відновлено для перегляду? Тому що два роки назад пан Василь Світлий спробував передбачити події сьогодення, коли українці з Криму тікають від "брата" до інших регіонів країни. А ще у передмові до публікації він влучно цитує пророчі та повчальні слова Святого Іоана Златоустого: "Гріхи є причиною всіх нещасть, як кара за гріхи приходять журби, неспокої. За гріхи приходять війни, недуги і всі тяжкі терпіння, які тільки нам трапляються". Задумайтеся... 1Спам 28 укран • 15:38, 15.04.2014 [Лінк на твір] Хочеться подякувати пану Василю (адміну) за нагадування прекрасного вірша пана Василя Світлого, жаль, що він давно не відвідував наш сайт. А які були часи тоді... Ех, я наче повернувся в ту дружню теплу атмосферу. На жаль, зараз, не лише він, а й багато інших давніх друзів не відвідують сайт, а дуже хотілося б їх почути. А вірш і справді виявився свого роду пророчим... 0Спам 30 virchi • 17:25, 15.04.2014 [Лінк на твір] Дякую за коментар! Так. Є що згадати. І сильну дружбу і "чублення" одного з одним Ще раз дякую усім, хто лишився з нами. Навіть якщо і не заходите щодня і щотижня, все ж приємно, що сайт є у закладках ваших браузерів, а значить і в душі... 1Спам 29 natalka7474 • 16:46, 15.04.2014 [Лінк на твір] КОЛИ БУВ НАДРУКОВАНИЙ ЦЕЙ ВІРШ МЕНЕ ЩЕ Й НА САЙТІ НЕ БУЛО. ТА СЬОГОДНІ ЧИТАЮ ЙОГО І ДУМАЮ,ЩО П. ВАСИЛЬ ЯК У ВОДУ ДИВИВСЯ. СИЛЬНИЙ ВІРШ. ДЯКУЮ АДМІНУ ЗА ЗАКРІПЛЕННЯ ЙОГО НА ГОЛОВНІЙ. 0Спам 31 virchi • 17:28, 15.04.2014 [Лінк на твір] Зараз для нового дизайну логотипу (шапки) сайту перегядаю багато "старих" віршів. Знову і знову роблю для себе відкриття поетичного слова наших користувачів. От і це вірш став відкриттям. Дякую, пані Наталю, за коментар! 0Спам 32 Szlachtycz • 18:55, 15.04.2014 [Лінк на твір] Дуже Гарно, мій тезко! Нам вірити треба, Лишень Бог і біль ніхто Не прихилить неба. Бог знає що і кому Дарувати нині. Він захистить свободу НАШІЙ УКРАЇНІ. Дякую за гарний вірш. З повагою Василь Шляхтич з Польщі 2Спам 33 укран • 00:10, 16.04.2014 [Лінк на твір] Для мене сайт неначе дружнє товариство. Це ціла історія... Я дивлюсь у рядки як в зеркало тоді. Проходить час, змінюються автори сайту, але дуже багато залишається незмінним, як хорошого, так і поганого... Це всього лиш моя субєктивна думка, яку я нікому не хочу навязувати! 0Спам 34 virchi • 09:13, 16.04.2014 [Лінк на твір] Так. Саме так, як ви кажете. Дякую. 0Спам 35 lilya1802 • 20:09, 18.10.2014 [Лінк на твір] Зачарована Вашими віршами! 0 36 karas • 20:37, 18.10.2014 [Лінк на твір] Часом треба повертатися до минулого , щоб нагадати , як це часто буває , що деяків вірші ніби передчувають майбутнє , недаремно кажуть - поет часом мусить пророком в своїй країні , а пророків дуже часно не люблять ...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі