Я більш не хочу йти туди, де не чекають, Не хочу ждати тих, хто залишив. Не вернеться, і марно ти чекаєш. Навіщо?..Вже ранок сльози осушив. Залиш позаду сумніви й тривоги, І з вірою йди далі по життю. Ніхто не каже, що легкі дороги, Зустрінуться тобі. Та знай ти не один. Ніколи нас Він не залишив, Навіть тоді, коли від Нього відійшли. Чекає завжди, що прийдем до Нього, Із милосердя нас приймає знов. Як тих, що заблукали, на вірний шлях вертає, Так нас завжи мій Боже з спокуси визволяй.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас