Я більш не хочу йти туди, де не чекають, Не хочу ждати тих, хто залишив. Не вернеться, і марно ти чекаєш. Навіщо?..Вже ранок сльози осушив. Залиш позаду сумніви й тривоги, І з вірою йди далі по життю. Ніхто не каже, що легкі дороги, Зустрінуться тобі. Та знай ти не один. Ніколи нас Він не залишив, Навіть тоді, коли від Нього відійшли. Чекає завжди, що прийдем до Нього, Із милосердя нас приймає знов. Як тих, що заблукали, на вірний шлях вертає, Так нас завжи мій Боже з спокуси визволяй.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1487 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
