Водохрещення – мороз
Просто шалениє.
Та скликає вже Христос
Християн до дії.
До водоймищ юрбно йдуть,
Молитов співають,
Ополонки в кризі б’ють
Та до них стрибають.
Скільки радості в серцях,
Скільки в душах втіхи –
Хай дістануться кінця
І горе і лихо.
Дзеленчить свята вода
З чистого джерельця,
А пан отче окропля
Своїх одросельців.
Тягнуть, тягнуть козаки
Натруджені длані –
Уявляють, що вони
В річці Іордані.
Що це він їм омива
І груди і плечі,
А над ними промовля
Іоанн предтеча.
-Покайтеся! – кричить їм,
-Приміть омовення!
І дістанеться живим
Щастя в сьогоденні.
Водохрещення – мороз –
Дух перехоплює,
Та уже Ісус Христос
До води ступає.
Ледь торкючись, іде
Святої водиці.
Низьке сонечко бліде
В небесах струмиться.
І просвічує наскрІзь
Біленькі хмаринки
І пливуть вони кудись,
Наче ті перлинки.
Світлий промінь у воді
Схрестився з небесним
Ми омиті, молоді
В нас душі воскреслі.
Літні люди, парубки,
Веселі зухвалі,
І мороз їм залюбки
В молодім запалі.
Вже пірнають, гомонять –
Плюски, дужий регіт,
Кожен вигук, кожен жарт
Хлопцям обереги.
Ой, солодка, ой, пекуча
Хрещенська водичка –
Враз від неї в молодичок
Червоніють личка.
І вже маряться у небі
Янголи в шоломах,
Що пливуть над білим степом,
Спокій наш борОнять
Водохрещення минає –
Сонце низько-низько –
Мерехтять у небокрая
Кришталеві бризки.
19.01.2013
|