Гріх. Неприємне
слово. Правда?... А чи зможе людина виконати всі десять заповідей Божих? Думаю,
що це неможливо. Але боротьба зі своїми страстями повинна бути все життя.
Як же
людина боїться гніву Божого, як же боїться покарання. Тільки
помилка людини в думці, що Господь може покарати. Але, це ми наносимо собі рани, своїми діяннями і
помислами. Своїми ж гріхами робимо собі рани, які потім кровоточать,
виливаючись у хвороби, прикрості, печалі, горе. Тільки ми, люди, караємо себе,
і призводимо душу і тіло до страждання.
Бог не наказує, він дає заповіді. Неначе
каже: Не йдіть в болото, загрузнете, або загинете. Та , ні…Ми не чуємо і не
хочемо відчувати добро і зло. От і виходить, що треба бачити свої гріхи і
признавати їх. Буває, людина, і вдягнена гарно, і вищу освіту має, та душа її
така темна і страшна, що не хочеться й знати про це. Бо там суцільна темнота,
страсті, які вирують, гордість, злоба, заздрість…Жах…
Ступінь зцілення залежить від усвідомлення
особистого гріха. Тож люди карають себе самі, наносячи особисті рани, які
можуть призвести до життєвої трагедії. І тільки чуємо: Боже, за що?..Я ж такий
хороший, а сусід мій - гад. Та не за що, а навіщо. А Бог не наказує, бо Він – є
любов і премудрість…
|