Діла
Гріхом буває коли мовчиш,
Коли говориш, чи кричиш,
На все треба розум мати,
Де промовчати, де сказати.
Любов до Бога, освітлює все,
І тоді починаєш розуміти,
Хто вже мертвий а хто живе,
Куди іти і що робити.
Де промовчати, де сказати,
Бо стануть щиро розпинати.
Нерозумних святими називають,
А хто розумний, того розпинають.
Господь посіяв Своє Слово,
А диявол бур’яни насадив,
Вже те і те дозріло і готово,
Вже колос на сонці заблистів.
Додав: nagornyjj (23.04.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя