Чт, 21.11.2024, 22:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Свята православної церкви [158]
Свята християнської православної церкви
Події православного життя [46]
Події, які стосуються православних церков
Православні традиції [2]
Православна поезія та проза [376]
Твори тільки релігійного змісту
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Православна віра категорії та розділи української поезії, українська проза Православна поезія та проза
 

Думки про добро і зло

Неправда віддаляє людину від Бога,
І на неправді все зло стоїть.
Неправедні думки і слова,
За межами істини лежить.
 
Неправда – це неправедна дорога,
Що веде всіх в небуття.
Ілюзія і зречення від Бога,
Відкриють пеклу ворота.


Очищення душі від неправди
Дає людині два крила.
І він удостоїться цієї слави,
Що Богом обіцяна була.


Слід боятись не гріха,
А його влади над тобою,

Щоб твоя думка і рука,
Не водилась сатаною.
 
Хто віри сам не має,
І по духу не живе,
Він безплідне слово посіває,
І все це мертве, не живе.
 
Віра у Христа це досвід,
Що людина проживає,
А не теорія людська,
Що премудрості не знає.
 
Порожня у того душа,
Що духа божого не знає,
З’їла б весь світ вона,
Та живота великого не має.
 
Не мсти тому, хто принижує тебе,
Бо совість тим зможеш пробудити,
Свій хрест він за тебе понесе,
І все життя буде до Христа носити.


Найбільше люди люблять,
Це здоров’я і життя своє,
Чому вони істину гублять
Через яку Господь життя дає?.
 
Не можна боятись смерті,
Бо її не має,
Що кидається в землю
З землі знову виростає.
 
І зла людина
Не раз Бога поминає,
В час перед смертю,
Всі гріхи свої згадає.
 
Вихваляється нерозумний,
Що слово Боже знає,
Та істина від гордого ченця
Кудись вона тікає.
 
Люди ходять по землі,
І шукають Бога,
А Він в кожного в душі,
І там Його дорога.
 
Коли світло у душі,
Ми собі будуємо.
Коли темно у душі,
Ми все це руйнуємо.
 
Той хто сильний має дух,
У того  добрі вчинки,
А в кого дух затух,
Той затухли й вчинки.
 
Грішна і скупа душа,
Будує собі мури.
Озброєна охорона там,
Що сміються й кури.
 
В кого вовча є душа,
Той овець вбиває,
Та ще не було такого,
Що вівця вовка задирає.
 
Коли сіре і недобре зло
Останню карту перекриває,
Тримай в собі добро,
Що всі злі справи побиває.
 
Хто любить і радіє
Той зло не сіє.
Хто втратив Бога у собі,
Дає місце злому й сатані.

Господь шукає творців,
Хто вміє будувати,
А злий шукає злодіїв,
Що вміють обкрадати.

Важко за істину стояти,
Будуть лаяти тебе,
І на тебе плювати,
Та нагорода від Господа така,
Що варта постояти.
 
Пуста розмова, лихі слова,
Через язик до пекла завела,
І такої драбини там не має,
Що і з пекла визволяє.

Не вір що зло переможе,
Воно вижити не може,
Це притягається через нас,
Для розуміння потрібен час.
 
Нечестям покривається земля,
Тому що там іде війна,
Демонам владу там дають,
Через людську гріховну суть.
 
Де в  людині гріх,
Там зла цілий міх,
Де гріха немає,
Там і зло не гуляє.


Той не грішить,
Що смерті не боїться.
Хто боїться смерті,
Той гріха не страшиться.
 
Бажання це вуздечка,
Що лихий до гріха веде.
І підеш ти як овечка,
Що до водопою йде.
 
Вір у вічність,
І у відчай не впадай.
Там де Бог,
Там благодать і рай.
 
Щоб гордість прогнати,
Треба смиренному стати.
Щоб гнів у собі подолати,
Треба милостю лікувати.

Ненавидь зло,
А не людину.
Твори йому добро,
І розірвеш павутину.
 
Грішник грішника розуміє
І всі скорботи переносить.
А праведника ненавидить,
І стусани йому наносить.


 Люди прикривають свої гріхи,
А чужі легко обмовляють.
Але неправедні і злі дороги ті
На страшному суді випливають.
 
Той слабий боягуз,
Що за себе боїться.
Тому своїх ворогів
Він повбивати стримиться.

Коли кривдить іншого,
Себе героєм вважає.
Та нечистий, злий дух,
В нього, собі хату має.
 
Сильний той,
Хто кривди переносить.
Бо злий і недобрий дух,
В душу йому не входить.
 
Гордість людська
- Це велика дурниця.
Шиє в дурні всіх
Де вона оселиться.


Гордість надувається як кулька,
Легко в відчай впадає.
Тому тяготи не переносить,
І на всіх нарікає.
 
Щасливий той,
Хто гріха не має,
У того серце чисте,
І на життя не нарікає.
 
Заздрість - це перше лихо,
Що на зло людей штовхає.
Сама притаїться тихо,
А іншого підбурює і підбиває.
 
Багатство - це благо,
Бо ним можна добро робити.
Багатство – це зло,
Коли не хочеться ділити.
 
Багато хто хотів,
Вернутись і роздати.
Та вже не в тілі,
І не може родичам сказати.
 
Що ти роздав, то твоє,
На суді тебе оправдає.
Що пожалів, або вкрав,
Лихий приговор зачитає.


Навчися бути вдячним,
І дороги відкриються тобі.
Навчися бути  милостивим,
І не зазнаєш ти біди.
 
Коли пустота в душі,
І любові вже не має,
Тоді хочуть справедливості,
І того хто карає.
 
Ми не свідки того,
Що відбувається.
А ми співучасники того,
За все, що трапляється.
 
Не ноги носять голову,
А все тут навпаки.
Голова носить ноги,
Куди їм сьогодні йти.
 
Наша воля мала,
Нерозумне витворяє.
А воля Божа - Творця,
Все це виправляє.


Великим не може стати той,
Хто не служить більшому.
Святі великими стали,
Тому що біля Бога стояли.


Творці малюють, пишуть,
Оцінку по праці ми їм даємо.
Все, що створено на Небі і на землі,
Ми Бога по цьому пізнаємо.


Офіцерський чин
Не зробить хоробрим,
Ні священика ряса
Чоловіка добрим.
 
Суддівська мантія
Не зробить справедливим,
Міністерське крісло
Не зробить сильним.
 
Якщо душа
Ці властивості не має,
То даремно тіло,
Цей одяг надіває.


Годуємо тіло ми,
Що зліплено з глини,
А душа обділена,
Що від Бога втілена.
 
Через молитву Бог дає
Духа Свого.
А розум в пошуках,
Що для тіла того.
 
Хто не боїться себе,
Той спасіння не має.
Бо все недобре і лихе
З нього виростає.

 ***
Від Єви прийшло зло,
Від Єви прийде і урозуміння.
Бог премудро  зробить то,
Що служить для спасіння.
 
Щоб знищити зло,
Закон такий існує.
Хто вчинив його,
Того воно і лікує.
 
Дві половинки в шлюбі
Об’єднає  Господь.
Щоб були одне ціле,
Щоб була одна плоть.
 
Чим довше на руках
Дитя носити,
Тим пізніше,
Воно починає ходити.

Перша книга в Україні
Яка грамоти навчала,
Це була «Святе Письмо»
Що людей повчала.
Тепер наука
Далеко пішла.
 Бога забула,
До біса прийшла.
Вивчають історію
Про Калігулу й Нерона.
Тільки про Господа,
Не говорять, ні слова.
 
Перемоги перед людьми
Ми вихваляємо,
А поразки свої
Ніби і не знаємо.
 
Поразки в душі
Ми переживаємо.
А перемоги свої
Швидко забуваємо.

Коли свічка в душі пригасає,
 Серце робиться твердим.
 Дух Божий покидає,
І розум робиться сліпим.
                  ***
Влада – це велика спокуса,
Що всі добродії вбиває.
Бо за неправедні дії,
Вана за всі душі відповідає.
 
Закони людські це полова,
Закони Божі – це основа.
Хто законами Божими живе,
Той ні тут, ні там не пропаде.
 
Скільки ми законів би
Не приймали,
Марне все,
Коли злодії у владі.
 
Закони пишуться для того,
Хто багатство шукає.
А не для бідних,
Ким він управляє.
 
Боротьба за владу і право
Іде без кінця.
Не одних перемолола
М’ясорубка вікова.
 
           ***
Коли тебе хвалять,
Думай про ганьбу.
Будучи багатим,
Думай про бідноту.
 
Будучи щасливим
Думай про нещасних.
Будучи здоровим
Думай про болящих.
 
І все життя
Думай про те,
Що час земний
Для тебе промайне.
 
Море не завжди
Тихим буває.
Воно топить тих,

Хто цього не знає.


Страх перед пеклом
Багато людей спасає.
Багатьом розбійникам
Дороги виправляє.
 
Багатство і розкіш
Від страху божого відводять,
Вони багато душ
До мук пекельних доводять.
 
Царство Боже
Багато душ спасає.
Дає світло тим,
Хто з темряви  шукає.
 
Люди кращої долі шукають,
А доля це наслідок,
Що гріхи виправляють.
Бог милує і змінює долю,
Поневоленим дає обіцяну волю.
 
Не може душа
Давати хороші плоди,
Поки не зацвітуть
Добродії в душі.
 
Бог дає землі блага
Для всіх,
А нерозумні вважають
Що тільки для них.
 
Бог справедливий
І добрі якості має.
За праведність нагороджує,
За неправду карає.
 
То будьте як боги,
Судіть справедливо
І комори наповняться
І наповниться нива.
 
Закони Пилата
Для когось є справедливі.
Але вони не милосердні
І не вирощують ниви.
 
Вони для влади,
Щоб багатих захищати,
Щоб бідних в покорі
Під страхом тримати.
 
Мрії приводять до бажання
Бажання до страждання.
Страждання до Бога
Така людська хресна дорога.
 ***
Тілесна людина
За тіло переживає.
Його годує, його доглядає.
 
Душевна людина
Вона добра буває,
Але істини не знає.
 
Духовній людині
Бог Духа дає,
Що найцінніше
У Нього є.
 ***
Найдорожче те,
За що тебе будуть ганьбити.
А врозумившись - хвалити.
Найгірше, коли будуть хвалити,
Потім проклинати і ганьбити.
 
Нерон свою матір вихваляв,
Яка навчила грішити.
А потім проклинав,
Що навчила це робити.
 
Коли сину купиш мопеда
Буде цілувати.
Коли стане калікою
Будеш себе дорікати.
 
Коли дітей навчиш
На полі працювати,
Вони виростуть не ліниві
І тебе будуть вихваляти.
 
Коли не навчиш ти дітей
Богу молитись,
То гірко буде тобі
На плоди дивитись.
 
У багатого є більше можливості
Питання рішати.
У бідного є більше можливостей
Праведним стати.
 
Коли відкриваєш дороги для добра,
Добро тобі вернеться.
Коли перекриваєш дороги для добра
Воно від тебе відвернеться.
 
Коли відкриваєш дороги для зла
Воно тобі вернеться.
Коли закриваєш дороги для зла
Воно від тебе відвернеться.
 
Хто зробив зло
Захоче себе оправдати,
Тому свою жертву
Він буде далі гнати.
 
Собака подібна на господаря свого.
Хто Бога Господарем своїм вважає,
Той подібний стає на Його.
 
Як миші від кота втікають,
Так біси від присутності Бога
Душу покидають.
 
Неможливо чесно
Багатство заробити,
Тільки мозолі і хвороби
Можна наробити.
 
Люди ненавидять владу
Коли вона несправедлива,
Коли підкуп і безчестя
Всю владу захопила.
 
 Хворий лікарю не повірить
Коли він теж хворіє.
Коли немає віри,
То і лікарство не діє.
 
Якщо в раді багатії
То народ бідніє.
Бо закон для бідних,
А для багатих не діє.
 
Критики віршів
Народжуються і вмирають.
А пісні в народній мудрості,
Довго живуть і люди співають.
 
Критика мертвить,
А пісня оживляє.
Розумне слово
Нарід прославляє.
 
Брехня має коротку славу,
А істина прославить і державу.
Бо неправда швидко помирає,
А істину народ прославляє.



За матеріалом книжки Миколи Сербського "Місіонерські листи" видавництва "Премудрість Божа Софія".

https://m-serbskyy.jimdo.com/
 

Додав: nagornyjj (19.01.2017) | Автор: © Михальнюк Володимир
 
Розміщено на сторінці: Православна поезія та проза, Михальнюк Володимир

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2618 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Сербський, Добро і зло, МИКОЛА

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz