Стовпи
Люди ставлять стовпи,
Інші їх підпирають,
Та проходять часи,
І вони опадають.
Скільки втрачених надій,
Втрачені людськії,
Скільки зроблено зусиль,
І часи та мрії.
Чи варто ці стовпи
Нам підпирати?
Коли ідоли падуть,
Чи варто собі брехати?
Я пісні пишу,
Бо люблю Бога.
А звідси любов
І до людей,
- Терниста дорога.
Вірші - це пісня,
Що серце співає,
Що з Небес до людей,
Як голубка літає.
Додав: nagornyjj (31.08.2017)
| Автор: © Михальнюк Володимир
Розміщено на сторінці : Православна поезія та проза
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1778 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): бог , пісня , ЛЮБОВ , Стовпи , мрії.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.