Стовпи
Люди ставлять стовпи, Інші їх підпирають, Та проходять часи, І вони опадають. Скільки втрачених надій, Втрачені людськії, Скільки зроблено зусиль, І часи та мрії. Чи варто ці стовпи Нам підпирати? Коли ідоли падуть, Чи варто собі брехати? Я пісні пишу, Бо люблю Бога. А звідси любов І до людей, - Терниста дорога. Вірші - це пісня, Що серце співає, Що з Небес до людей, Як голубка літає.
Додав: nagornyjj (31.08.2017)
| Автор: © Михальнюк Володимир
Розміщено на сторінці : Православна поезія та проза
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1782
# закладок
? бог , пісня , ЛЮБОВ , Стовпи , мрії.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
у Вас 
0
