* * * Навчи мене, Боже, прощати, Звільни від кайданів образ, Від прагнень зловтіху пізнати, Від гострих отруйних фраз. Від жовчної стримай розмови, Від посмішки скривлених губ, Від жестів різких і нервових Й бажання точити зуб. За всіх ворогів помолюся І видихну: “не відімщу...” Коли ж я цього не навчуся, Ніколи собі не прощу.
|